Хоч помиляюся в житті постійно

Й приносять біль та горе помилкИ,

Кайданами їх скований надійно

Та манить не падіння, а політ таки.

Все, що бУло краще в житті,

Боже мій, це від Тебе.

Ти був Другом моїм в самоті,

Ти в буденності був моїм Небом

Якщо я володію мовами людськими
І навіть ангольські підвладні мені мови:
Слова гучними можуть бути та дзвінкими -
Я пустодзвін, якщо нема в мені любові.

В лабіринтах життя блукаючи,
Ми напевно себе шукаємо...
Поміж злом та добром вибираючи,
В світі місце своє визначаємо...

Чи можемо ми вирішити всі проблеми?
Не ми придумали і вирішим не ми.
Ми можемо лише складати різні схеми,
Щоб стати вільними від всіх проблем людьми.

ми, не ми - геть заплутані
у своє і чуже суб'єктивне.
і невчасністю, як отрутою,
із  приємного робим противне…

Стоп беззаконня, стоп брехня і безнадія!
Стоп – зупинитися нарешті треба!
Нас не врятує вже навіть Месія,
А дочекатись можем лиш прокляття з Неба.

Приснився сон.... Там музика звучить,
На її крилах я лечу в майбутнє,
Нота за нотою, за миттю мить -
Я бачу те, що буде... Я вже там присутній...

Ми розпинаєм, як завжди, Христа
І кожен почувається невинним:
Когось дратує, що Людина ця Свята,
Тому на Нього ллє свій бруд невпинно...

Дух свободи в повітрі витає,
Лиш лінивий його не вдихає.
Дух свободи волю дарує!
Дух свободи кайдани руйнує!

Маленькі душею хочуть рости:
Вбивають, крадуть, обдирають...

Великі душею просто ростуть:
Рятують, дають, помагають...

Час минає, відходить життя,
Непомітно зі світу хтось йде
І проживши життя без тертя,
Навіть сліду не лишить ніде...