Архів думок
Головна » Статті » Вірші » Суспільство |
У категорії матеріалів: 45 Показано матеріалів: 1-12 |
Сторінки: 1 2 3 4 » |
Сортувати по: Даті · Назві · Коментарям · Переглядам
Покоління з відкритими ранами Та розбитим війною життям, Воно вміє жити оманами Та швидким помилок забуттям. |
Яким поганим міг би стати рай, Якби людей не виганяли звідти. На землю став би схожий Божий край, Де люди зовсім не як Божі діти. |
В темні часи згасає в душах світло, А темні душі творять темний час, Це все стається поступово, непомітно, Це вже траплялося в історії не раз. |
НабОжні люди є і чисті: Біжать до сповіді щоразу, Як втілять задуми нечисті Й підсунуть ближньому заразу. |
Законам піддається все і всюди. Але не всі закони піддаються нам, Не все і не завжди ми розумієм, бо ми люди. Ще кожен їх трактує, як захоче сам. |
Бог не живе в храмах, де Йому відспівають, А жити у Дусі правди ніколи бажання не мають. Бездушні ікони там й стіни, а також мертва там віра, Молитви там не почуті, там Богу огидна офіра. |
Тепер залишається дім ваш порожнім: Без зцілень, навчання, молитв почутих. Тепер вам у домі молитви все можна: Водити овець і телят, а про Бога забути... |
Можна задихнутися без правди, Нелогічність може усі сенси поламати, Знищують снагу чужі моральні вади, Як нема заради чого - важко встати. |
Якось би відмотати час назад, |
Життя - казка не дуже згідно статистики. |
Не стало язичників, відновлюють храм, |
Він слідчим є і суддею |