Людям не дАно все знати,
ТомУ помилОк роблять море,
Як мстити за них й не прощати -
Світ стане суцільним горем.

Ми народились в помилкАх і в помилкАх живем.
Помилки наші: самовпевненість надмірна, пиха, злоба,
Хибні теорії, стереотипи, війни, жадібність... і день за днем
Робим нові, повторюєм старі - така у нас хвороба.

А людям здається, що прав в них багато,
Що можуть вони чуже щось забрати,
Що можна забрати у когось життя,
Що можна топтати чужі почуття,
Що долі чужі можна легко ламати
Та ще й насолоду від цього дістати...
І мати це все за свої перемоги -
Огидні в людей цих життєві дороги...

Багато в цьому світі є людей,
Доводиться не з кожним справу мати.
Зробила доля з декого гостей,
Когось приємно (а когось не дуже) зустрічати.

Чи можемо ми вирішити всі проблеми?
Не ми придумали і вирішим не ми.
Ми можемо лише складати різні схеми,
Щоб стати вільними від всіх проблем людьми.

Стоп беззаконня, стоп брехня і безнадія!
Стоп – зупинитися нарешті треба!
Нас не врятує вже навіть Месія,
А дочекатись можем лиш прокляття з Неба.

Приснився сон.... Там музика звучить,
На її крилах я лечу в майбутнє,
Нота за нотою, за миттю мить -
Я бачу те, що буде... Я вже там присутній...

Ми розпинаєм, як завжди, Христа
І кожен почувається невинним:
Когось дратує, що Людина ця Свята,
Тому на Нього ллє свій бруд невпинно...

Великі дяді бавляться в війну -

Вони себе богами уявляють...

Насправді ж копіюють сатану

Бо сіють ненависть, руйнують і вбивають...