Архів думок
| Головна » Статті » Вірші » Душа |
колись...
| Духу свого і совісті своєї чистоту Колись нам доведеться Богу показати, А також усі засоби свої, кожну мету, Все, що зуміли зруйнувати, збудувати. У жадібності, злоби, зверхності вогні Нам часто інших хочеться спалити. Душею, совістю стаємо ми брудні. Якось у світі з цим навчилися вже жити. Та перед Богом Світлим і Святим Ми бруд в собі не зможем оправдати, Можливо сорому пожежу нам нічим Тоді не вдасться загасити й вгамувати.... колись... | |
| Категорія: Душа | Додав: Roman (15.02.2014) | |
| Переглядів: 403 |
| Всього коментарів: 0 | |