Ми не туди йдемо, хоча говоримо про те,
Вирішуєм проблеми тільки на дебатах.
Змішали грішне справ і слів святе -
З нас кожен схожий на дегенерата…

Говоримо святе, а робим грішне,
Говоримо постійно про прогрес,
Влаштовуємо шоу собі пишне
Та брешемо немов скажений пес.

Творці добра в своїх очах - гіганти.
Та ниці цілі – більше з’їсти, більше вкрасти.
Під тягарем на шиї діамантів
Своїй душі дозволили ми впасти.

Наша душа ніколи вже не встане -
Вона прибита, а можливо вбита…
Нехай лежить, не треба їй пошани,
Проте на все готові ми ради корита…

Вся наша сила у  хапальному рефлексі,
А задоволення у лестощах брехливих…
Нам не втомитись від агресій і анексій -
В нас в голові стосовно цього вивих…

Долаєм кризу, брешучИ всім в очі,
Ще трохи й кризи зовсім не будЕ!
А хто не вірить - ворог бо не хоче
Тим жити, що в брехні і більш ніде…

Якби ж то ми за правду так вчепились
Й було бажання те робити, що говорим,
Якби хотіли ми суспільству догодити -
Розрухи не булО б й за нас не їв всіх сором…