Субота, 14.06.2025, 15:31
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Статистика

Відлуння відчуттів

Архів думок

Головна » Статті » Вірші » Суспільство

Шевченкові...
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені…
……….
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Шевченко Т.Г.

Ні, не присплять - бо були ті, котрі не спали
І свою варту кожен день несли,
Котрі словами дух наш укріпляли
Й до забуття дійти нам не дали.

Які любили Батьківщину, не як хліб та кусень сала,
Яким ще будувати, працювати і рости!
Дітей достатньо Україна таких має й мала
Й приклав до цього руку й душу свою Ти.

Підняв Ти дух Франка – щоб Русь не спала,
Тичини – щоби правди сила не звойована була
І Симоненка – щоб в гарячих жилах
Козацька кров все пульсувала та гула…

І нам ніколи більше не заснути!
Народ, що встав не хоче більше спати –
Він має силу жити і творити, й вічно бути.
Й неволі будь-які зламати грати!
Категорія: Суспільство | Додав: Roman (09.03.2014)
Переглядів: 364
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]