А людям здається, що прав в них багато,
Що можуть вони чуже щось забрати,
Що можна забрати у когось життя,
Що можна топтати чужі почуття,
Що долі чужі можна легко ламати
Та ще й насолоду від цього дістати...
І мати це все за свої перемоги -
Огидні в людей цих життєві дороги.

А людям здається, що прав в них багато,
Що можна, як хочеш, всім в очі брехати,
Що можна у душу чужу наплювати -
Біль серця чужого не буде ж чіпати.
То й можна сміятися з болю чужого,
Не бачити злого у цьому нічого...
Цим людям здається - вони ніби боги
Й не бачать чомусь, що з'явились в них роги.
............................................................

Хто дав їм права ці? Самі собі взяли.
Криницю загадили - світ зіпсували.
Тепер за законами світу годиться,
Хлебтати з криниці нечисту водицю.
Самі хай поп'ють, також діти й онуки
Той бруд, до якого приклались їх руки.
Повернуться їм усі їхні справи.
Пишатись гидотою - є у них право!