закрався в душу сум...
закрався в серце біль...
не музика там - шум...
хтось там розсипав сіль...

і точно щось не так...
і щось змінити слід...
можливо, що себе...
ну а можливо світ...

можливо, на замок
від всіх треба закритись
й почувши чужий крок,
здригатись і кривитись...

відкрити душу може
й весь світ в собі вмістити,
сприймати не вороже,
з усім навчитись жити...

в брехні б не захлинутись...
і в фальші б не втопитись...
що добре - зберегти,
зло в душу не впустити...

щоб сіль їдка туди
ніколи не попала
і щоби там завжди
лиш музика лунала...