Нічна дорога і вогні машин
Мов вогняна ріка, яка тече кудись:
Комусь додому, а комусь у Рим -
Є думка, що дороги всі туди зійшлись.

А завтра знову бУде день новий
І подарує сонце світла та тепла потік,
А може дощ із хмари проливний
Всім подарує воду – життєдайний сік.

Потік новин розкаже правду і брехню,
Потік людей знов поспішати кудись буде,
Багате та обмежене в чомусь меню
Потоки ззовні знов запропонують людям.

Відкриється вухам нова доріжка звукова
І новий кінофільм покаже очам світ…
Вночі у снах сама сформує все це голова:
Свідоме, підсвідоме, трафік в сотні гігабіт .

Потік любові зсередини буде зігрівати,
Можливо потік гніву обпече чуть-чуть,
Потік надії буде мрії дарувати,
Мікс всіх потоків нову згенерує суть…

Не зіпсувати б світ брудним потоком.
Не зовсім добрих справ, думок і почуттів.
Щось забруднити треба мить, відмити – рОки.
Не бути б плямою на чистому когось житті.