Стабільно тільки час втікає:
За миттю мить, за роком рік,
Все, що в минулому зникає,
Смиренно робим тому лік.

Й одної миті не спинити -
Десь вислизає просто з рук,
Можем лиш в пам'яті лишити
Сліди від радостей та мук.

Погода й люди не стабільні
Добро і зло, ясність і блуд....
Ми то раби, то знову вільні
Від власних та не власних пут.

Минає добре і погане
Зникають люди і країни -
Стабільно час в минуле тягне
Все, що прожите, щохвилини.

Хоч тут стабільність є у світі
І знаєш, що тобі чекати,
В минуле всі відходять миті -
Незмінна схильність їх втрачати.