Сплю вночі, щось у спину тисне,

Повертаюсь з спини на груди,

На спині щось не надто корисне

Для спання в сні від сну мене будить.


За плечима крила два великих

Розправляється для польоту,

Піднімають над світом безликим,

Що згубив десь свої всі чесноти…


Мене в світі цім ніщо не тримає,

Крила нЕсуть в незвідані далі,

Де веселкою світ інший сяє,

Де нема лицемірства вуалі…


Світ цей десь у глибинах душевних -

Там любов, надія і віра живуть…

Я лечу, долітаю… та сон цей непевний…

Пробудився, подушкИ в спину жмуть…