Вражає білий аркуш своєю чистотою,
Псувати білизнУ не підіймається рука.
Не надто чисті почуття й думки на ньому свої
Чи варто залишати у незграбненьких рядках?

В папір так легко свою душу витирати,
Він стерпить все і промовчить смиренно…
Та носієм прекрасного у нього шансів стати
В цьому житті не буде вже напевно.

Папір не псуйте й залишіть йому надію
Нести на собі щось чудове та прекрасне:
Для когось радість, а для когось й мрію -
Не відправляйте у смітник його дочасно.

Неоднозначна й непроста в паперу доля,
Що тільки люди з ним не витворяють:
Книжки цікаві чи картини – це завидні ролі,
А незавидні – це коли в смітник кидають.