Архів думок
| Головна » Статті » Вірші » Роздуми |
Ненайкраща версія
| Ненайкраща себе ж я версія Та далекий від ідеалу, Проти себе роблю диверсії Та безглуздю даю на поталу. Помиляюся, спотикаюсь, Не все правильно вибираю, Щоби краще було не стараюсь, Часом віру й надію втрачаю, Ще даю любові згасати І від мудрих рішень далекий, Легко падаю й важко встати, Часом сам собі небезпека. Нас таких... - усі до одного. Як нам вижити в цьому світі? Стати б нам на вірну дорогу, Нею йти та як люди жити... От би кращим собою стати Всім й мені - це було б диво! Так, щоб горя нікому не знати Й жити добре, довго й щасливо. Але щось для цього бракує, Наче всіх трохи біс поплутав. Кожен трохи хитрує-мудрує Та втрапляє в безглуздя пута. Боже, визволи від лукавого, Темні душі й серця просвітИ, Подаруй Духа мудрого й прАвого, Бути кращими дай же нам Ти. | |
| Категорія: Роздуми | Додав: _Roman (19.04.2023) | |
| Переглядів: 83 |
| Всього коментарів: 0 | |