Можливо ми самі йдемо, а може доля нас веде...
Веде своїм шляхом й до чогось нас готує
І часто тільки їй відомо далі що буде -
Для когось пастка, а когось вона врятує.

Вона нас вчить без зайвих загравань -
То батогом, то пряником годує
І схоже їй не до зітхань та до вагань -
Вона жорстка, пряма і скиглення не чує.

У неї правила свої й свої закони,
Якщо про них забув, не знаєш – винен сам.
Можливо вб’є, чи вимучить і не почує стону,
Чи подарує новий зміст з новим життям.

В неї свої критерії підбору і відбору.
Вона одна лиш знає сильне де і де слабке.
Веде дорогою і правди, і брехні, і радості, і горя -
На результат працює бо її призначення таке…