Бувають різні в цьому житті миті:
      Веселі, що до неба хочеться стрибати
            І більше радості, ніж сили, щоб радіти;
Сумні до того, що їх важко пережити
      Та вже немає сліз і сили, щоб ридати.
            Без втрати розуму пройти все треба вміти.

Буває, по нулям всі смисли й почуття
      І мотивації нема, щоб крок хоча б зробити -
            Здається непотрібним мотлохом усе на світі.
Буває, у простих речах ти бачиш сенс життя -
      Вдивляєшся у небо, сонце, квіти й хочеш жити...
            Як любиш ближніх, світ - безцінні життя миті.