Вхід у життя, вже перші двері за спиною,
Перед очима кімнатка невелика,
Здається все пізнав та не дає спокою
інших дверей непізнаність безлика.

Всі зразу двері хочеться відкрити,
Щоби пізнати, що за ними усіма,
Свою цікавість би задовольнити -
Без цього спокою ніякого нема.

Ти відкриваєш двері - нова там кімната,
В якій також дверей непізнаних багато
І знову хочеться усі повідкривати,
Розширити світогляд, досвіду набрати...

Кімната за кімнатою та двері за дверми...
За кожними дверима новий лабіринт
Із новими умовами та новими людьми,
Десь наче марафон, десь ніби спринт.

У цьому лабіринті до різних поворотів
Готовим треба бути будь-коли й будь-де,
Щоби себе не загубити, не забути хто ти,
Куди ідеш й що по житті тебе веде.

Шукати треба силу, щоби далі йти,
Щось пізнавати, нові двері відчиняти,
Можливо вихід десь, кудись, якийсь знайти
Чи місце щастя, істини, де схочеться зостатись.