Архів думок
| Головна » Статті » Вірші » Роздуми |
КРИЛА
|
Все, що завгодно в світі буває - Хтось тут плазує, а хтось літає, Хтось соломинку в багні шукає, Хтось у трьох соснах постійно блукає... Той хто плазує - хоче багато. Він усю землю хотів би обняти Та не з любові, а просто взяти, Щоби в кишеню собі заштовхати. Міцно вчепившись в землю руками, Робить всіх решта він ворогами. Горло готовий всім перегризти – Все, що навколо, його особисте! Та все ж приходить смерті година В землю він ляже, як кожна людина Ніщо з собою не зможе забрати - Черга землі борги віддавати… Хтось у багні… Любо там так сидіти - Всіх обливати, від цього радіти… В бруді так легко все приховати – Там неможливо нічо розібрати. Важко сказати брехня де, де правда... Не розбереш, де вірність, де зрада… Та ось проблема – дна також не видно Тут потопати до смерті огидно… Він соломинку знайти поспішає, Але багно йому заважає... Крізь соломину повітря б вдихнути, В свому багні не потонути б... Ось соломинка!… В бруд заганяє, Простір болота знов розширяє… Хтось із трьох сосен вихід шукає, Ходить кругами, шлях обирає… Безліч в його житті поворотів! Ці три сосни - його вічна турбота. А Хтось літає над лісом, болотом І над землею та в Свому польоті Бачить це все, щось змінити бажає, Знаки дає, соломинки кидає… Які смішні ми всі перед Богом, Які ж заплутані наші дороги… Деколи Бог й людям крила дарує, Хто Його в серці свому шанує. | |
| Категорія: Роздуми | Додав: Roman (22.03.2013) | |
| Переглядів: 463 |
| Всього коментарів: 0 | |