Колись піду... Чи лишуся собою
У спогадах чужих і у думках?
Чи хтось тоді помітить душу мою,
Що десь колись застигла у рядках?
Звичайно ні. Та і не треба.
Хай просто буде слів набір,
Що десь колись писав для себе,
На вільну тему вільний твір.
Там важко іншим розчинятись,
Немов у дзеркало дивитися в рядки...
Не в своє падати, не в своє підійматись,
Радіти і журитись не своїм таки.