Архів думок
| Головна » Статті » Вірші » Роздуми |
Клац
| Клац-клац-клац по буквах і з'являються слова. Ті, яких сокирою не подолати, В них свої обов'язки й свої права - Щось з одного розуму і серця в інше передати. Й залишитись там - в умах й серцях І своїми стати або ж пролетіти Повз, далеко, ніби перелітний птах, Та кудись в незнаний вирій відлетіти... Дуже різними бувають ці слова: Є - мов ліки, є - немов хвороба, Є - наче вогонь, є ніби злива дощова, Є - як мотлох, а буває на якихось проба, Девальвовані бувають, як купон, Є такі, яким ціни немає, Є як класика, бувають, як шансон, Є зі змістом і без нього є буває... Коли слово в інше серце-розум попадає, Ніби у котел з мільйоном інших слів, Поварившись, смак інакший набуває. Має у мільйонах страв - мільйон смаків. В сурогаті слово стане сурогатом, Хоч би і перлиною булО. У такі котли шкода слова кидати - Ці котли готують тільки зло. Та буває кудись кинеш сире слово, А виходить з нього смакота. Слово це ж з чудовим смаком новим - Вариться в умах-серцях тих доброта. 28.11.16 | |
| Категорія: Роздуми | Додав: _Roman (18.10.2022) | |
| Переглядів: 94 |
| Всього коментарів: 0 | |