Не син і не наймит для Бога,
Народжений з плоті бажання,
Призначений хто зна для чого,
Не перший і не останній.

Не демон, не ангел - людина,
Без мудрості, знань, тимчасово.
Немов на вітрі пір'їна,
Не сильний ні ділом, ні словом.

Один серед всіх собі схожих -
З розбещених та невірних,
Зі ставленням хижим й ворожим,
А ще з апетитом безмірним.

До Бога, як до слуги свого,
З бажаннями до виконання,
Щоб знак показав вимога...
Розп'яття, як ні, без вагання.

Хто, Боже, для Тебе людина,
Що Ти пам'ятаєш про неї?
У Всесвіті наче піщина
З душею, як лотерея.

Одна на мільйон з призом -
Без злоби, пихи, добродушна,
Без богом бути капризу,
В любові і вірі незрушна.