Після ночі щодня завжди
Не лінується сонце вставати,
Темноти розвівати сліди,
Всім тепло своє дарувати…

Після дня воскресають зорі
Та у небі яскраво сяють
Маячками в темному морі,
Нам далекі світи відкривають…

Після спеки дощ все ж піде,
За дощем знову сонце засвітить…
За законом життя все будЕ:
Осінь, зима, весна, знову літо…

Буває в суєті зникає простота,
Тьмяніють фарби та смаки тускніють,
Згубитись можуть сенс й життя мета,
Як не мов сонце вони світять й гріють.