Спішимо у погоні за істиною -
Обігнали її на два кроки
І лишилась вона непізнаною,
Десь звернула, бігли ми поки...

Спішимо у погоні за щастям,
А воно біля нас - нас чекало.
Сили стратили, тільки впасти
Десь далеко від нього зосталось.

Спішимо у погоні за часом -
Біжимо, аж старієм прискорено.
Нам поспішність здається прикрасою,
Білки колесо нами підкорено!

Зупинилися... Світ все ж рухається,
Нас готовий позаду лишити -
Тих не любить, хто тільки чухається
Й тих, хто любить спішити-смішити.

Та можливо й зі своєчасністю,
Й відчуттям максимальним міри
Не покрилося б життя щастя рясністю,
А здавалося б буденним і сірим...

Десь у нашу систему мислення
Ексцентрична помилка попала
Й часто наші по щастю обчислення
Не приводять туди, куди б мали...