За горами море,
За радістю горе,
Зима, потім літо і знову зима...
І знову в повторі
То сонце, то зорі...
Годинник "тік-так"... й півжиття вже нема...
Хтось поміж безодні
Розставив природні
Для нас усіх межі й живемо ми в них
До всього голодні,
До інших холодні
Зависли в проблемах й бажаннях своїх.
І краю немає,
Хоч кожен вмирає,
Лишається все, як бУло завжди.
На новий виток прогрес підіймає,
Але апетиту тягар нам постійно нести...
Архів думок
| Головна » Статті » Вірші » Роздуми |
далі
| Категорія: Роздуми | Додав: Roman (14.09.2016) | |
| Переглядів: 287 |
| Всього коментарів: 0 | |