Субота, 14.06.2025, 15:58
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Статистика

Відлуння відчуттів

Архів думок

Головна » Статті » Вірші » Роздуми

Чотили...

Чотили...
Ще мало сили,
Світ кольоровий би пізнати,
Відчути б смак, все б в руки взяти,
Все, що навколо - все моє!
Я, я, я, я - Є!

Вісім...
Світ непростий, немов у лісі,
Можна в навчанні заблукати,
Без допомоги не здолати
Шлях невідомий і складний.
Я, я, я поки ще такий малий...

Шістнадцять...

Та не готовий ще до праці,
Підріс і розумом, і тілом
Лиш до розваг крокую сміло.
Життєве кредо - радість й сміх.
Я... в очах своїх - я вище всіх!

Тридцять два...
Десь вже нарубано дрова,
То впав з вершини, то піднявся,
Вже ніби стержень сформувався...
Завжди би на плаву триматись,
Я вже навчився не здаватись.
 
Шістдесят чотири...
Пізнав вже трохи цінність миру,
Вже безліч пройдено шляхів,
Але не все ще зрозумів.
Можливо десь світліше стало...
Та "я" без "ми" - це зовсім мало.
Категорія: Роздуми | Додав: _Roman (09.08.2021)
Переглядів: 128
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]