Всі кажуть: бери! Я ж на краще чекаю:
На зоряне небо від краю до краю,
На день, котрий довший, на сонце тепліше,
На чисту росу, від якої свіжіше,
На розум ясний і на серце без болю,
На добру, не зламану бурями долю,
На чисту, що з радості світиться душу -
Це все неодмінно взяти я мушу.

А ще громовицю, що від краю до краю,
Мов голосом Божим у небі лунає,
Від неї земля вся навколо здригає
І небо вона на шматки роздирає...
Ще каже: "Чому всі беруть, а ти не береш?
Ще трохи - ні з чим незабаром підеш."
А я відповім: "Я і сам про це знаю,
Що хтів сам забрати - я іншим лишаю..."

Бери!... Хто читає це чи не читає,
Що день принесЕ - тобі все вручає...