Пряма дорога не така проста,
Якщо звернути з неї є можливість -
Завжди щось манить: глибина чи висота,
Цікавість, дурість, жадібність, сміливість…

Ми часто зайве пізнаєм, їмо, складаєм…
Так набираємо вагу… а не важливість…
До розмірів великої свині ми виростаєм…
У дзеркалі з’являється ікона: «Я – це хтивість»

А що з дорогою? Куди вона вела?
Кудись вела… тепер це неважливо.
Душа у рай надмірності прийшла -
Там рай кривих дзеркал і все фальшиво…