Грудневий дощ на білий сніг, неначе сльози
І білий світ тепер стає у чорних плямах,
Зникає сніг, поділись десь морози,
Земля у чорних плямах, ніби серце в шрамах.

Зимова білосніжна казка починає розтавати,
Течуть струмки та каша з снігу на дорозі.
Мов шлях земний болотом хоче стати
І пісня вже тепер неначе просто проза .

Природа та погода люблять забавлятись,
Не в пору підсувати різні всім сюрпризи,
Як і життя... Та лиш би дочекатись,
Що щастя завітає й долі проминуть капризи...