В білих аркушах записника
Пишеш швидко й перегортаєш... 
Скільки бУде їх ще в руках? 
Ти не знаєш, а поспішаєш...

Щось в чернетку перетворив,
Літачком щось пустив на вітер,
Щось назавжди від всіх закрив,
Щось таке, що й нема де діти...

Ну а десь залишається слід
Від щасливо прожитого часу,
Коли тішать люди і світ -
СторінкИ ці життя прикраса.

Дні, прожиті, в записнику
Зберігаєш... переглядаєш...
Скільки бУде їх на віку?
Всі твої! А про це ти знаєш?...