За незримими дверима світ казковий:
Там трава, дерева, вітер, квіти розмовляють,
Мріють, посміхаються, в душі повні любові,
Таємниці всі у всьому світі знають.

Світ цей не для всіх і не завжди відкритий,
Відкривається він тим, у кого серце щире,
Тим, хто вміє вірити, надіятись й любити,
Хто до нього йде в душі з добром та миром.

Хто туди потрапив - той там хоче залишитись
Та назад дороги він не хоче вже шукати,
В світі тім так легко розчинитись
Та частиною його так легко стати.

Деколи незримі двері - інші люди,
Через них в світи ми інші потрапляєм,
Та потрапити все ж хочеться не всюди,
Двері деякі ми просто оминаєм.

Сам Христос казав, що двері Він до раю,
Через Нього можна лиш туди ввійти,
В притчах Він про рай розповідає,
Каже Царство Боже у собі можна знайти...