Субота, 14.06.2025, 15:27
Вітаю Вас Гость | RSS
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Статистика

Відлуння відчуттів

Архів думок

Головна » Статті » Вірші » Душа

сирість... сірість...

сирість - стан недовареної їжі.
сирість - сльозлива осінь у природі.
сірість - коли туман осінній очі ріже,
коли лише безбарвність у сирій погоді.

буває в душах, як в природі сирість
і сірість там також часом буває,
коли бракує світла розуму, надії й віри,
тепла любові... й змін наче немає...

не білосніжна ще зима, не золота вже осінь,
у міжсезоння ти в очікуванні змін.
ти знаєш, що не буде вже, як було досі,
чекаєш поступу та мов спинився часу плин.

даруйте іншим щирих усмішок тепло,
нехай весна завжди у душах розквітає,
щоб холод назавжди тепло перемогло,
хай всіх добро зігріє та оберігає.

Категорія: Душа | Додав: _Roman (23.03.2019)
Переглядів: 219
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]