Парус на вітрі запарусився,
Так надувся, мов загордився,
Ніби у цьому його заслуга,
Що за вітром пішла в нього смуга.

Але парус - він добре знає,
Що на морі і штиль буває
Й не піднятися і не встати,
Просто вітру треба чекати.

Вітер парусу другом буває,
Лиш коли його не розриває,
Не несе в невідомі далі,
На мілини або ж на скали.

Ось людина запарусилась,
Так надулась і так загордилась...
Та не знає, що буде далі -
Штиль чи шторм, мілина чи скали.