Десь там глибоко-глибоко,
У кожній душі в глибинах,
Куди не заглянути оком,
Живе щаслива людина,

Котра дрібницям радіє,
Котра сьогодні щаслива,
Котра бути вдячною вміє
За сонце, за сніг та за зливи,

За усмішку, за добре слово,
За теплу в руці руку,
За щиру дружню розмову,
За зустріч після розлуки.

Людину цю часто ховаєм
Десь там глибоко-глибоко,
Під шаром «не можу, не маю» -
Товстіє він з кожним роком.

І ця щаслива людина
Ув’язнена та сумна,
Хоча ні в чому не винна -
На волю хоче вона!