Архів думок
| Головна » Статті » Вірші » Душа |
Крижане серце
| Серце, як камінь – не радіє, не болить… У ньому льодяний, холодний спокій, П’янкий вогонь у ньому не горить, Думки тверезі і тверезі кроки… Думки чіткі й прямі, як лінії сніжинки, Все правильно, розумно й зрозуміло, Немає досконалішої в світі поведінки, Всі перешкоди ти долаєш вміло… Не проникають в тверде серце почуття, А відбиваються і сліду не лишивши… Нема жалю там й навіть співчуття - Так легко жити з серця лід зробивши… Хоча воно все ж деколи пече… Не від тепла – це холод обпікає. Не кров гаряча – крига в нім тече Й від цього деколи щемить буває. Застиглі почуття та відчуття Нагадують нечасто все ж про себе - Вони відправлені цим серцем в забуття Й боїться серце це тепла, як кари з неба. | |
| Категорія: Душа | Додав: Roman (06.10.2013) | |
| Переглядів: 1075 |
| Всього коментарів: 0 | |