Хтось каже, що він зовсім не втомився
Від ігор лицемірства і брехні у світі,
Що він прекрасно в цю картину влився,
Що можна в гроші ігри ці перетворити.

Хтось каже, що він зовсім не боїться
Потрапити туди, куди ми разом всі йдемО,
І що отруту нам віддасть запльована криниця,
І що посіяли колись, те саме й пожнемО.

Хтось каже, що йому зовсім не сумно,
Що є - як є, хоч краще могло бути -
Добріше та з любов'ю, більш розумно,
Що не вдалося зло та дурість оминути...

А я втомився, трохи сумно й страшно,
Мов на Голгофу знов ведем Христа,
Але не Він це - ведЕмо долю власну...
Самі себе чи ми врятуєм від хреста?