Хтось каже, що не вірить зовсім в Бога,
А я не зовсім можу вірити в людей.
У Бога є закони, зрозуміти є їх змога,
А у людей лиш божевілля основна з ідей.

В людей мільйони ідолів, богів, кумирів -
Від туалетного паперу до фашизму й комунізму,
Воюють то за гріш, то за ідею жити в мирі,
Хворіють на авось й фанати правового нігілізму.

Закони їм потрібні лиш для того, щоби обходити
І часом чимось люди схожі на тупих мажорів,
Яким здається - на дорозі можна все робити.
Є тільки газ(!) й продажні судді й прокурори.

Але дерева на узбіччі все ж стоять й чекають,
Хабар не візьмуть, а лиш душу у мажора.
Вони, як судді справедливі, котрі зразу покарають
За незаконну злісну глузду непокору.