Бог світ створив і нам подарував,
Щоби на Божу Славу ми щасливо жили.
Для життя в мирі Заповіді дав,
Щоб ми, як Він лише добро творили.

Та важко зрозуміти Істини прості,
Коли бажання в серці є лукаві.
Про них сказати і від них спасти
Прийшов Син Бога, Син по Духу і по Справі.

Тому Творець прийшов в тілі Людини,
Щоб показати, розказати й пояснити
У чому бід та горя є причини,
Що світ руйнує й не дає щасливо жити.

І як Учитель над учителями
Суть справ та слів Він нам поміг розкрити
На прикладі життя поруч із нами,
Прийшов не царювати – прислужити.

Всім, хто в біді, Він руку допомоги
Завжди подав: знімаючи з душі та тіла
Тягар гріха, рівняючи криві дороги -
Лиш для добра Його Безмірна Сила.

Він Святістю, Терпінням та Любов’ю
Своє творіння прагне врятувати,
Бажаючих упитись смертю й кров’ю,
Не погубив, уміючи прощати.

Гріхів та помилок тягар на Себе взяв:
Смерть, муку, сльози, відчай та тривогу.
Усе, чого хто хтів людям роздав -
Життя, здоров’я, показав до істини дорогу.

А хтось хотів убити тіло й зловтішатись,
Закривши вуха, очі - очорнити душу свОю,
Своєю ницістю й убогістю пишатись,
Щоби на дно упавши не знайти спокОю,

Щоб від неспокою немов від потрясіння
Відкрились вуха, очі у душі заснувшій,
Щоб в неї Світло увійшло разом з прозрінням,
Щоб йшла вперед, де Істина збагнувши.

Яка б темна душа в людей не була
Не смерті Він для неї хоче, а щоб жила,
Що щастя у Добрі й Любові щоб відчула,
Що тіло зовсім не душі могила.

Що не вмирає Доброта та Милосердя,
Що тіла смерть не смерть ще для Небес,
Що Святість, Розум та Любов - Життя осердя.
Все це в словах: "Христос Воскрес!", "Воістину Воскрес!".