Вибачте, діти, що не прийдете в світ,
Тут, насправді, не дуже цікаво,
В бажаннях заплутаний людський рід,
Бути щасливим не має права.

Карають за правду, хвалять за брехню -
Вам би в світі було непросто.
Хмільне вибирає більшість в меню
Й поводить себе, як погані гості.

Їдять чим побільше, щоб було взапас,
Для цього до інших в тарілку залізуть.
Потрібно їм все і все водночас -
Відберуть чуже, поб’ють чи заріжуть.

Влаштують побоїще чи війну,
Щоб крові і сліз ще чужих напитись.
Та звалять на інших свою вину,
Святими назвуться – на них, щоб молитись.

І будуть молитись, що саме смішне,
Бо мало тверезих на цьому бенкеті,
Тут жадібність п’ють, як хмільне та міцне
І змін не планується в цьому сюжеті.

Є й гарні тут речі: цвітучі сади,
Співучі птахи та рожеві світанки,
Любов та добро… вас не пустять туди
З хмільної, веселої, злобної п’янки.